Як лікувати вітрянку (вітряну віспу)?

Вітряна віспа, або вітрянка є дуже поширеним гострим вірусним захворюванням. Заразитися вітрянкою можна у будь-якому віці, однак у 9 випадках з 10 на неї хворіють діти – від малюків до підлітків 14 років. Якими є симптоми вітряної віспи у дорослих і дітей, чи ймовірні ускладнення, чи потрібно лікувати вітрянку, чим вона небезпечна для вагітних і як її діагностувати у складних випадках – читайте у нашій статті.

Переважно “дитячий” характер вітрянки пов’язаний з тим, що дитина здебільшого заражається нею при першому ж контакті з джерелом інфекції.

Цікаво, що до 1911 року вітрянка вважалася не окремим захворюванням, а одним з різновидів натуральної віспи. Однак після виявлення специфічного вірусу-збудника вітряну віспу стали класифікувати як самостійну інфекційну хворобу.

Етіологія та епідеміологія вітряної віспи

Збудник інфекції – вірус VZV, Varicella zoster virus (варіцелла зостер). Це людський герпесвірус третього типу, тобто по суті вітрянка є одним з різновидів герпесу.

VZV відрізняється високою контагіозністю (заразністю) і передається від людини, яка захворіла, здоровій двома шляхами:

• повітряно-краплинним – при кашлі, чханні, звичайній розмові;
• контактним – здоровій людині, яка контактує із зараженою слиною або рідиною з нашкірних пухирців, які утворюються при вітрянці.

Побутовий метод (через предмети побуту) вважається малоймовірним.

Сезонність захворювання – переважно осінньо-зимова. У людини, що перехворіла на вітрянку, виробляється стійкий довічний імунітет до неї.

Важливо! У приблизно 20% людей, що перехворіли на вітрянку, Varicella zoster virus зберігається в нервових вузлах організму довічно. Під впливом різних факторів (у першу чергу за ослаблення клітинного імунітету) вірус може “прокинутися”, що призводить до розвитку вторинної інфекції – оперізуючого лишая (оперізуючого герпесу). Цікаво, що за такого рецидиву людина може заражати оточуючих людей вітрянкою – а саме тих з них, хто на неї ніколи не хворів і не вакцинувався від неї.

Що ж до епідеміології – встановлено, що вона відрізняється залежно від клімату (тропічний, помірний). Передбачається, що це пов’язано з особливостями самого вірусу Varicella zoster – його чутливістю до температур, щільності населення тих чи інших регіонів, кліматичних умов тощо.

Клінічні прояви (симптоми) та ускладнення вітрянки

Інкубаційний період вітрянки становить від 10 до 3 тижнів. За цей час вірус потрапляє в організм, закріплюється на клітинах слизових оболонок, де розмножується та отримує доступ до лімфатичної системи. Після закінчення інкубаційного періоду, якщо хвороба протікає у неускладненій формі, вірус надходить у кров і розвиваються “класичні” симптоми:

• сверблячі висипання на шкірі – така висипка вважається найбільш характерною першою ознакою вітрянки. Вона з’являється на шкірі голови, обличчя та тулуба (особливо його верхньої частини), іноді на слизових оболонках. Спочатку шкіра покривається рожевими плямами, які потім перетворюються на вузлики (папули), а після цього – на пухирці з рідким вмістом, найчастіше прозорим, але іноді й мутним (переважно за ускладненого перебігу);
• підвищення температури тіла – підвищена температура зазвичай тримається від 1 до 5 днів;
• погіршення апетиту;
• загальне нездужання.

Висипання у вигляді сформованих пухирців підсихають і покриваються кірочками протягом 1-2 діб. Характерна особливість висипу при вітрянці – на тілі пацієнта одночасно спостерігаються висипання різних стадій (плями, папули, пухирці, кірочки).

У загальному випадку захворювання триває 5-7 днів і зазвичай у легкій формі. Тяжкий перебіг та розвиток ускладнень характерні, по-перше, для пацієнтів з імунодефіцитними станами:

• ВІЛ-інфекцією;
• онкологічними захворюваннями;
• під час лікування кортикостероїдами та/або імуносупресорами.

У таких випадках “нешкідлива” вітрянка стає вкрай небезпечною: можливі бактеріальні інфекції шкіри, енцефаліт, пневмонія, отит, гнійний паротит, вторинні бактеріальні інфекції шкіри, кісток і суглобів, ураження печінки, селезінки, нирок та надниркових залоз, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи і навіть сепсис.

По-друге, ускладнення та тяжкий перебіг корелюють з віком пацієнта. Основні “претенденти” на ускладнену вітрянку:

• новонароджені;
• дорослі (від 18-20 років);
• літні люди (50 років).

Крім того, первинне зараження вітряною віспою може бути вкрай небезпечним під час вагітності – про клінічні особливості такої ситуації ми розповімо нижче.

Який лікар лікує вітрянку?

У дітей – педіатр чи дитячий інфекціоніст. У дорослих – терапевт чи інфекціоніст.

Як вже було сказано вище, дорослі люди часто схильні до серйозних ускладнень вітрянки, тому їм необхідно звертатися до лікаря за перших же симптомів, а особливо якщо картина захворювання супроводжується такими ознаками:

• висипання на слизових оболонках очей (кон’юнктивіт);
• висипання мають яскраво-червоний колір, болючі та гарячі на дотик (можлива вторинна бактеріальна інфекція);
• крім звичайних симптомів є задишка, запаморочення (це може вказувати на розвиток пневмонії, енцефаліту та ін.).

У таких ситуаціях слід негайно викликати лікаря додому.

Особливості перебігу хвороби під час вагітності та у новонароджених

Якщо жінка вже перехворіла на вітрянку до вагітності (а це буває у 90% випадків) – жодних ризиків для плоду немає. При цьому новонароджений отримує від матері імунітет від вітряної віспи, який “працює” перші півроку життя малюка.

Якщо ж первинне інфікування вірусом Varicella zoster відбулося під час вагітності, багаторазово підвищується ризик:

• викидня;
• синдрому вродженої вітряної віспи у немовляти (якщо вагітна хворіла у перші 20 тижнів терміну). В результаті зростає ризик тяжких патологій – маленький розмір голови, розумова відсталість, захворювання очей, малий ріст, ураження шкіри, патологія розвитку кісток, гіпоплазія м’язів та ін.

При цьому, якщо вагітна заразилася за 6-12 тижнів до пологів – вітряна віспа у дитини зазвичай протікає у м’якій формі.

Важливо! Якщо жінка захворіла за 5-7 днів до пологів або через 2-5 днів після пологів, то можливий ризик так званої вітряної віспи новонародженого. Вона проявляється в період 6-11-го дня життя немовляти та відрізняється важким перебігом. Можливі ураження органів дихання, шлунково-кишкового тракту та ін.

Тому ще на етапі планування вагітності жінці необхідно або згадати, чи вона хворіла на вітрянку, або здати спеціальні аналізи на імунні антитіла. Якщо імунітету до вітрянки не буде виявлено – проводиться вакцинація (щеплення) від вітрянки. Це гарантує безпечний перебіг вагітності та виключення ризику для плода.

Діагностика вітряної віспи

Вітрянка зазвичай діагностується за характерною клінічною картиною – сверблячими висипаннями, які розвиваються за схемою “плями → папули → бульбашки з рідким вмістом → кірочки”.

Якщо ж симптоматика “розмита” або вітряна віспа протікає у тяжкій формі, або вірус вражає жінку при вагітності / плануванні вагітності – лікар може призначити й додаткові дослідження. Усі необхідні у цих випадках аналізи виконуються у відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб:

• загальний аналіз крові – найчастіше в ньому не виявляють специфічних відхилень, проте може прискорюватися швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та з’являтися характерні ознаки запального процесу;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), антитіла IgG (імуноферментний аналіз – ІФА). Антитіла IgG вказують на наявний імунітет до вітрянки. Аналіз може призначатися на етапі планування вагітності, і якщо імуноглобуліни IgG не будуть виявлені – жінці рекомендується щеплення від вірусу VZV. Це необхідно для профілактики зараження під час вагітності та супутніх ризиків для плода;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), антитіла IgM (ІФА). Антитіла класу М виробляються під час гострого інфекційного процесу, тобто за “свіжого” зараження. Даний аналіз може призначатися не тільки при безпосередньо вітрянці, але й при оперізуючому герпесі, спровокованому тим самим вірусом VZV;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), плазма крові, слина, сеча, вміст папул, методом ПЛР Real-Time, якісне визначення. Це дослідження з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), яке за вірусною ДНК виявляє сам вірус, а не антитіла до нього.

Крім того, ПЛР-дослідження крові на вірус Varicella zoster входить і до комплексного Пакету №36 «Нейроінфекції». Цим пакетом визначаються: Цитомегаловірус (CMV), плазма, методом ПЛР – якісний; Герпес (Herpes simplex virus) 1,2 тип, плазма, методом ПЛР; Герпес (Varicella zoster) 3 тип, плазма, методом ПЛР; Епштейна-Барр вірус, плазма, методом ПЛР; Токсоплазма (Toxoplasma gondii), плазма методом ПЛР; Трепонемний антиген (антитіла методом TPHA), маркер сифілісу.

Перша допомога та лікування

Лікування вітрянки не спрямоване на усунення вірусу, що викликає її. Основна мета терапії – боротьба із симптомами та (за необхідності) з ускладненнями цього захворювання.

Головні моменти:

• рекомендується ретельно доглядати шкіру та нігті хворого. Дітям можна одягати на ніч м’які рукавички, щоб уникнути розчісування висипки та занесення вторинної інфекції;
• щоденний душ або прийняття ванни (можна із содою або вівсяним відваром). Після водних процедур слід ретельно, але обережно висушити шкіру рушником;
• небажано розчісувати висипання. Щоб зменшити свербіж, можна використовувати зовнішні засоби з каламіном та/або будь-які антисептики за призначенням лікаря. Допустимо нанесення на висипання розчину діамантового зеленого (“зеленка”), 1-2% розчину калію перманганату (“марганцівка”);
• у разі появи кірочок уражену шкіру необхідно зволожувати жирними кремами або вазеліном. В іншому випадку після відходження кірочок на шкірі можуть залишитися сліди на все життя;
• якщо підвищена температура переноситься важко – можна прийняти парацетамол;
• якщо є висипання на слизових оболонках ротової порожнини – їжа має бути прохолодною, м’якою або напіврідкою. Не варто вживати кислі та/або солоні продукти – вони лише додадуть дискомфорту. Після їди рекомендується прополоскати рот антисептичними розчинами за призначенням лікаря.

Якщо виникають ускладнення або захворювання протікає важко, за призначенням лікаря можуть використовуватись:

• антибіотики;
• дезінтоксикаційне лікування;
• введення імуноглобулінів.

Коли хворіє дитина, слід звернутися до педіатра, якщо:

• висока температура не спадає понад 4 дні;
• дихання утруднене та/або присутній сильний кашель;
• висип гнійний, шкіра червона, опухла, гаряча, болюча;
• присутні головний біль, сонливість, блювання, проблеми з ходьбою, труднощі з поворотами шиї, неможливість дивитися на яскраве світло.

Профілактика вітрянки

Щоб не заразитися від людини, яка захворіла, з нею не можна контактувати жодним чином. У шкільних класах та дитсадкових групах часто вводиться карантин.

Якщо первинне зараження відбулося на ранньому терміні вагітності, проводиться УЗД (22-23 тиждень терміну). Воно виявляє можливі вади розвитку плода. На 16-20-му тижні показано дослідження навколоплідних вод. У разі виявлення тяжких патологій плода жінці пропонують перервати вагітність.

На етапі планування вагітності, якщо жінка не хворіла раніше, рекомендується зробити щеплення від вітряної віспи (в ідеалі – не пізніше ніж за 1 місяць до зачаття).

Загалом вакцинація від вітрянки проводиться у два етапи з інтервалом 4-6 тижнів. Вакцинувати можна дітей та дорослих, які ще не хворіли на вітряну віспу. Іноді щеплення роблять як екстрений профілактичний захід – якщо людина ще не хворіла на вітрянку, але тісно контактувала з хворим. У цьому випадку вакцину необхідно ввести не пізніше ніж через 72 години після контакту.Онлайн допомога